Логопедична АБВГДейка
Логопедичний сайт для вчителів-логопедів та батьків
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
Вітаю Вас Гость | RSS

Меню сайту
Що Вас цікавить?
Cтатті [14]
СДГУ [1]
Порушення читання та письма [2]
Заїкання [3]
Вхід на сайт

Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 149
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites
  • Статистика

    Онлайн всього: 2
    Гостей: 2
    Користувачів: 0
    Головна » Статті » Cтатті

    "ЛОГОПЕДИЗАЦІЯ" РЕЖИМНИХ МОМЕНТІВ

    Ефективність корекційно-розвивальної роботи, спрямованої на подолання мовленнєвих порушень, залежить від багатьох чинників. Серед них — спрямованість уваги педагога на формування правильних фонетичних і морфологічних елементів мовлення дитини; врахування і подальше закріплення засвоєних малятами мовленнєвих навичок; розвиток навичок усвідомленого звукового аналізу слова. Щоб приділити всім аспектам корекційної роботи достатньо уваги, необхідно об’єднати зусилля всіх учасників педагогічного процесу, зокрема, вихователя, логопеда, психолога, а також батьків.

    Запорукою успіху в логопедичній роботі є створення комплексного корекційного впливу на дитину, побудованого за принципом наступності та на основі ігрової діяльності як провідної у дошкільному віці.

    У дошкільному закладі мають бути створені умови для узгодженої корекційної роботи педагогів, а саме оптимальної “логопедизації” усього часу, проведеного вихователем з дітьми, та насичення логопедичних занять загальнорозвивальним матеріалом.

    Корекційна робота поза логопедичними заняттями проводиться під час режимних моментів, побутової праці, на прогулянках, в іграх та розвагах. Іноді робота вихователя може передувати заняттям з логопедом, забезпечуючи пізнавальну та мотиваційну базу для формування правильного мовлення. Частіше вихователь закріплює результати, досягнуті на логопедичних заняттях. Він контролює мовлення кожної дитини на всіх етапах навчання, протягом усього періоду перебування малюків у групі.

    Спілкуючись з малятами, вихователь не лише розширює, уточнює й активізує їхній словниковий запас під час більшості режимних моментів (збирання на прогулянку, чергування, умивання, підйом після денного сну, ігри, самостійна художня діяльність тощо), а й систематично контролює граматичну й фонетичну правильність мовлення кожного вихованця під час спілкування з ним.

    Отже, вихователі в групах пліч-о-пліч з учителями-логопедами працюють над досягненням позитивних результатів корекційно- відновлювальної роботи.

    Під час занять, режимних моментів, самостійної та організованої ігрової діяльності вихователь та його помічник максимально часто ставлять дітям запитання, у відповіді на які дитина має вжити відпрацьований з логопедом звук чи конструкцію, за потреби допомагають відповісти, промовляючи елемент, що відпрацьовується, з притиском. Доречно пригадувати віршики про певний вид діяльності, якщо вони насичені відпрацьованими з учителем - логопедом звуками.

    Зауважу, що дорослі мають розмовляти з дитиною чітко, розбірливо, не “ковтаючи” закінчень слів чи окремих звуків. Подам приклади “лого­педичних” запитань відповідно до основних видів діяльності дитини у дошкільному закладі

    ВМИВАННЯ

    Дорослий ставить дітям запитання на автоматизацію звуків різних фонетичних груп, вживання іменників у різних відмінках.

    ? Що треба зробити перед миттям рук? (Закотити рукава одягу)

    ? Намилюємо ручки чим? (Милом)

    ? Куди кладемо мило? (У мильницю)

    ? Чим змиваємо мило? (Водою)

    ? Чим витираємо мокрі руки? (Рушником)

    ? Де висить рушник? (На гачку)

    ? Причісуємося чим? (Гребінцем)

    ? Причісуючись, стоїмо перед чим? /Дивимось куди / у що? (Перед дзеркалом, у дзеркало)

    Для автоматизації звука Ч вихователь пропонує дітям пригадати або розучити вірш про водичку:

    Водичко, водичко, умий моє личко,

    Рум’яне та біле, як яблучко спіле.

    На закріплення навичок побудови складних конструкцій зі сполучником “для того, щоб” дітей просять відповісти на такі запитання:

    ? Для чого треба мити руки? (Руки треба мити для того, щоб вони були чисті, щоб на них не було мікробів).

    ? Для чого слід причісувати волосся? (Волосся слід причісувати для того, щоб мати охайний, гарний вигляд, для того, щоб воно не заважало).

     

    СЕРВІРУВАННЯ СТОЛУ

     

    Для збагачення активного та пасивного словникового запасу дітей з тем “Посуд”, “Їжа” вихователь ставить дітям такі запитання:

    ? Чим застеляємо стіл перед їжею? (Бавовняною серветкою, скатертиною).

    ? З якої тарілки їдять суп? (З глибокої тарілки).

    ? У яку тарілку кладуть кашу? (В мілку тарілку).

    ? За допомогою чого їмо суп? (За допомогою ложки).

    ? Чим користуємося, коли їмо котлету? (Виделкою).

    ? Чим ріжемо омлет? (Ножем).

    ? Чим витираємо після їжі обличчя та руки? (Паперовою серветкою).

    ПІСЛЯ СНІДАНКУ, ОБІДУ, ПОЛУДЕНКУ

    На закріплення вимови звуків та вживання іменників у різних відмінках доречно ставити такі запитання:

    ? З яких круп була каша? (З гречаних, з рисових, із пшеничних).

    ? З чого приготували омлет? (З яєць та молока).

    ? З чого зварили компот? (Зі слив та яблук; із сухофруктів).

    ? Чим запивали булочку? (Молоком, компотом, узваром, какао).

    ? З чим їли картопляне пюре? (З рибною котлетою).

     

    ПІД ЧАС ОДЯГАННЯ

     

    Вправляючи дітей у вимові звука [ш], вживанні іменників у знахідному відмінку множини, вихователь запитує їх:

    ? Що одягають дорослі та діти взимку? (Вони вдягають штани, шапки, шуби, шарфи, і теплі шкарпетки).

    Для автоматизації звука [ш] вживання іменників з прийменниками пропонують дітям відповісти на запитання на зразок таких:

         ? У чому зберігаються речі в роздягальні? (Вони зберігаються у шафі).

    Вирушаючи до роздягальні, вихователь дає інструкції:

         ? Станьте біля шафи. Де ви стоїте?(Біля шафи).

         ? Дістаньте з шафи верхній одяг. Звідки ви дістали куртки? (З шафи).

         ? Поставте кімнатні капці у шафу. Куди ви поставили капці? (У шафу).

         ? Що надягли на голову? (Шапку).

    Закріплюючи знання дієслів з різними префіксами, вихователь запитує:

         ? Що ви зробили, щоб не спадало взуття? (Зашнурували його).

         ? Що робимо, щоб знята взуття? (Розшнуровуємо його).

         ? Як чинимо, якщо раптом порветься, шнурок? (Перешнуровуємо його).

         ? Коли одягли пальто, що робимо? (Застібаємо ґудзики).

         ? Повернувшись із прогулянки, що робимо з ґудзиками? (Розстібаємо їх).

     

    ПІСЛЯ ПРОГУЛЯНКИ

     

    Діти вправляються у вживанні іменників у різних відмінках, відповідаючи на такі запитання:

    ? Де гралися на прогулянці? (У пісочниці, на майданчику).

    ? Чим копали, гребли пісок? (Лопаткою, граблями).

    ? З чого ліпили пасочки? (Із піску).

    ? Що будували? (Башту, фортецю).

    ОДЯГАННЯ ПІСЛЯ ДЕННОГО СНУ

    Диференціацію шиплячих та свистячих звуків відпрацьовують за допомогою запитань на зразок:

    ? Що одягає Сергійко? (Сито сорочку).

    ? Що одягла Оксанка? (Зелену спідницю).

    ? Як називається одяг, який одягає Світланка? (Сарафан).

    ? Що одягають хлопчики? (Шкарпетки, шорти, штанці).

    ЧЕРГУВАННЯ В КУТОЧКУ ПРИРОДИ

    Автоматизація правильного вживання різних граматичних категорій здійснюється під час відповідей на запитання:

    ? Чим поливаємо квіти? (Водою).

    ? Куди набираємо воду? (У лійку).

    ? З чого поливаємо рослини? (З лієчки).

    ? Чим розпушуємо землю у горщиках? (Паличкою, лопаткою, совочком).

    ? Без чого не ростуть рослини? (Без світла, без повітря, без вологи).

    ? Де живуть рибки? (В акваріумі). Якого вони кольору? (Жовтого, блакитного, червоного...).

    ? Серед чого плавають рибки? (Серед камінчиків, серед водоростей, серед мушель та черепашок...).

    ? Рибок годуємо чим? (Черв'ячками, сухим кормом).

    ? Пересаджуємо рибок у банку чим? (Сачком).

    ПІД ЧАС СЮЖЕТНО-РОЛЬОВИХ ІГОР

    Для збагачення пасивного словникового запасу, відпрацювання граматичних категорій доречно стимулювати мовлення дітей, зокрема під час гри “Лікарня” можна ставити такі запитання:

         ? Куди приходять хворі? (У лікарню).

         ? Що робить лікар? (Оглядає, слухає, лікує).

         ? Кого лікує лікар? (Дорослих, дітей).

         ? Чим бинтують рану? (Бинтом).

         ? Чим мажуть рану? (Зеленкою, йодом).

         ? Що виписує лікар? (Рецепти, ліки, пігулки, мікстури).

    ПІСЛЯ ЗАНЯТЬ ІЗ ЗОБРАЖУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

    На автоматизацію правильного вживання різних граматичних категорій ставлять запитання на кшталт:

         ? На занятті ви малювали чим? (Пензлем, олівцем, фломастером, фарбою).

         ? На чому ви малювали? {На аркуші паперу, на картоні).

         ? Різали, вирізали чим? (Ножицями).

         ? Вирізали що? (Трикутники, кала, квадрати, прямокутники).

         ? Вирізали фігурки з чого? (З кольорового картону, з паперу).

    ПІСЛЯ МУЗИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ЧИ РОЗВАГИ

    Закріпленню вживання іменників в орудному та місцевому відмінках сприяють такі запитання:

    ? Марійка у таночку стояла з ким??? Миколкою).

    ? А Василько з ким танцював? (З Марійкою).

    ? Наталка з Тарасом у вальсі танцювали за ким? (За Оленкою та Андрієм).

    ? В оркестрі діти грають на чому? (На трикутнику, на маракасах, на металофоні, на барабані).

    ? Ти хотів би співати з ким? (З Максимом).

    ? А танцювати? (З Оксанкою).

     

    ПІСЛЯ ФІЗКУЛЬТУРНОГО ЗАНЯТТЯ

     

    Розширення словникового запасу з теми, автоматизація правильного вживання різних граматичних категорій здійснюються за допомогою запитань на зразок:

    ? Що ви робили на занятті? (Лазили, стрибали, крокували, виконували вправи з предметами).

    ? Лазили по чому? (По гімнастичній стінці, по лаві).

    ? Зістрибували з чого? (З куба, з лави).

    ? Виконували вправи з чим?(З палицями, з м’ячами, з прапорцями).

    ? Підлазили під що? (Під мотузку, під дугу).

    ? Куди кидали м’яч? (У кільце, у кошик).

     

    Подібні запитання може ставити не лише вихователь, а й інші педагоги закладу, стимулюючи мовленнєвий розвиток вихованців. Крім того, варто заохочувати й батьків відпрацьовувати таким чином мовленнєві навички дітей під час спілкування в родині.

    Категорія: Cтатті | Додав: kostimka (05.01.2019) | Автор: kostima
    Переглядів: 14 | Теги: консультація для вихователів, розвиток мовлення | Рейтинг: 5.0/1
    Всього коментарів: 0
    avatar
    Усі матеріали сайту надані їх авторами для публікації або завантажені з відкритих джерел мережі Інтернет 
    і опубліковані виключно для ознайомлення та власного користування.
    Копіювання та цитування матеріалів сайту дозволяється та вітається 
    за умови надання активного посилання на сайт abcd-logoped.at.ua
    Логопедичний сайт для логопедів та батьків
    Никнейм Логопедична АБВГДейка зарегистрирован!