Правильну вимову нового звука потрібно обов'язково закріпити у мовленні дитини. Інакше у повсякденному мовленні вона, як і раніше, буде вимовляти свій старий звук. А ще правильніше провести диференціацію з раніше вживаним, навіть викривленим звуком (наприклад навчитися відрізняти правильний звук [Р] від горлової вимови звуку). Діти звикають до «старого» звуку не тільки артикуляційно, але й на слух. Автоматизувати і диференціювати звуки можна одночасно!

Більшість вчителів-логопедів з практики знають, яким тривалим і виснажливим буває процес автоматизації звуків у дітей. Скільки потрібно праці, терпіння, яким повинен бути різноманітним мовний матеріал, щоб зацікавити дітей, підвищити інтерес до логопедичного занять.

Закріплення звуку відбувається поетапно:

Автоматизація ізольованої вимови звука проводиться у різноманітних звуконаслідувальних іграх з широкою опорою на немовленнєві асоціації (звук [С] – сичить змія, звук [Ш] – «пісенька» теплого вітерця, звук [З] – «пісенька комарика та ін). На ізольованій вимові звука довго затримуватися не варто, оскільки мінімальною вимовною одиницею є не звук, а склад. Разом з тим недопустимо переходити до автоматизації звука в складах завчасно, тобто до отримання правильного і стійкого ізольованого звучання.

Автоматизація в складах. Особливості автоматизації звуку в складах залежать від характеристики звуку за способом утворення. Так, за традиційною методикою щілинні звуки пропонується автоматизувати у такій послідовності: в прямих складах (са, си, се, со, су), зворотних складах (ас, ос, ус, ис, іс, ес), склади з інтервокальною позицією приголосного (аса, оса, уси, іса, еса), у складах зі збігом приголосних (сма, ска, сва, ста). Автоматизацію проривних і змично-щілинних (африкатів) звуків починають зі складів перших двох типів, тобто з включення звуку в зворотні склади (ац, оц, уц, иц, іц), після чого переходять до прямих (ца, цо, цу, ци, це).
Для автоматизації звуку дитина або повторює склади за логопедом, або виконує спеціальні вправи (наприклад, договорює за логопедом з опорою на картинки останній склад у слові: о...са, ковба...са, ко…са).

При автоматизації звуку в складі доцільно розвивати навички фонематичного аналізу і синтезу. Для цього пропонуються завдання на визначення місця звуку в складі, послідовності і кількості звуків у ньому, складання складу з даних звуків, перетворення складу шляхом зміни місця розташування звуків (са — ас, со - ос).

Автоматизація в словах. Для автоматизації звуку в словах спочатку пропонуються слова з уже відпрацьованими в складах звукосполучаннями (САни, коСА, ОкСАна). Звук у словах повинен займати різну фонетичну позицію — на початку слова, кінці та середині. Пропоновані в якості мовного матеріалу слова поступово ускладнюються з точки зору кількості складів і їх структури. В першу чергу відпрацьовуються слова, що складаються з двох прямих складів (ШИна), далі кількість складів зростає (маШИна) і нарешті вводяться слова зі збігом приголосних. В подальшому дитина вимовляє слова, в яких автоматизований звук зустрічається більше одного разу (СтамеСка, тРактоР).

Правильна вимова звуку в словах закріплюється як в процесі повторення слів за вчителем-логопедом, так і в ході спеціальних ігор і вправ.

Паралельно вирішуються завдання з розвитку фонематичного аналізу (простих і складних форм), синтезу, уявлень з використанням картинок і звукових схем слів. Наприклад, дитині пропонується назвати ряд предметних картинок і розподілити їх за відповідними схемами, що вказують розташування відпрацьовуваного звуку в слові (на початку, в середині, наприкінці); назвати картинки і, виділивши перший звук у кожному зі слів, скласти з них нове слово; самостійно підібрати слова, що містять заданий звук.

На етапі автоматизації звуку в слові у дітей розвиваються навички словозміни і словотворення. Цьому сприяють традиційні вправи, спрямовані на вдосконалення умінь зміни числа імен іменників в називному (коСа — коСи, Шапка — Шапки, куЛя — куЛі), родовому (коСа — багато кіС, Шапка — багато Шапок, куЛя — багато куЛь) відмінках, освіта відносних імен прикметників (сік полуниці — полуничний, сік яблука — яблучний).

Автоматизація у фразах, реченнях. Логопедична робота по автоматизації звуку у фразі проводиться при закріпленні вимови дитиною речень з уже відпрацьованими на попередніх етапах словами (Соня їсть суп. Сумка стоїть на лаві). Надалі вводяться фрази, що містять нову лексику. Робота здійснюється або шляхом повторення дитиною запропонованого логопедом мовного матеріалу, або за допомогою вправ на складання нею речень з опорою на предметні та сюжетні картинки, запитання логопеда, опорні слова та схеми речень. Це створює умови для розвитку навичок мовного аналізу і синтезу, тобто визначення дитиною кількості і послідовності слів у реченні, місця вказаного слова, складання фраз із слів, пред'явлених як в непорушеною, так і в порушеною послідовності, як у правильній, так і в початковій граматичній формі.

Закріплення в повсякденному мовленні дитини. Роботу з автоматизації звуку в тексті рекомендується починати з невеликих потішок, віршів, оскільки ритмізований текст більш доступним для запам'ятовування і відтворення. Надалі правильна вимова закріплюється на матеріалі прозового тексту за допомогою використання наступних видів завдань: складання переказу з опорою (а потім без неї) на наочність у вигляді сюжетних картинок; складання розповіді по серії сюжетних картинок, по одній сюжетній картинці; складання розповіді за даним початком, опорним словами, на задану тему тощо Подібного роду завдання, окрім автоматизації звуків, сприяють реалізації завдань, пов'язаних з розвитком навичок змістового програмування і мовного оформлення тексту, формування мовленнєвої комунікації в цілому.

Ні для кого не секрет, що чим більше аналізаторів бере участь у процесі навчання, корекції, тим успішнішим буде результат. Дитина бачить, чує, відчуває...

Автоматизація звуку відбудеться швидше та ґрунтовніше, якщо процес закріплення поєднувати з відволіканням від вимови відпрацьовуваного звука за допомогою таких прийомів:

• «Зоровий» (для розвантаження аудіоканалу дитини використовуємо картинки, схеми, предмети, мнемотаблиці, іграшки, алгоритми, таблиці....)
• «Тактильно-м'язовий» (використовуємо відчуття через пальчики наших рук через письмо, моделювання літери, пальчикові ігри в поєднанні з віршами, вірші в поєднанні з рухами загальної моторики і координації рухів).
• «Біоэнергопластика» (промовляння словесного матеріалу з використанням рухів обох рук одночасно)
• «Театральний» (інтонування складів, слів, фраз — вимовляємо з подивом, запитально, соромлячись, з сумом, з вигуком....)
• «Прийом закриті очі» (вимовляємо словесний матеріал з закритими очима, концентруючи свою увагу на артикуляції, на фонематичному слухові).

Етап автоматизації звуків можна вважати закінченим лише тоді, коли дитина володіє навиком правильної вимови «нового» звука у звичайній розмовній мові, побуті. Часто на практиці зустрічаються випадки, коли оволодівши правильною вимовою звуків, їх не вживають у вільному мовленні або мають «кабінетну вимову» (лише в кабінеті вчителя-логопеда говорять правильно). Допомога з боку батьків, вихователів на цьому етапі просто незамінна. Необхідний повний контроль мовлення дитини в звичайних життєвих ситуаціях. Неправильно промовлений звук потрібно щоразу виправляти. Саме цим і буде забезпечена повна автоматизація звуків, причому в найкоротший термін.

І найголовніший секрет автоматизації звуків – це позитивні емоції, непідробний інтерес до занять у дорослого і дитини! А коли є інтерес, з'являється величезне бажання досягти результату, який не змусить себе чекати!

Використані джерела:

http://logoportal.ru

http://test.sfera-podpiska.ru