ЗАСТОСУВАННЯ ІГРАШКИ "ЛОГОЖАБКА"
В РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА
Формування правильної вимови у дітей - дуже складний процес, під час якого малюк вчиться сприймати звернене до нього мовлення, керувати своїми органами артикуляції, а також здійснювати контроль над власним мовленням.
Всім відомо, що однією з причин порушення звуковимови у дітей є недостатня рухливість органів мовлення: язика, губ, щелеп та м’якого піднебіння. Порушення рухливості цих органів (малорухливість) тягне за собою нечітку, гугняву (з носовим відтінком), шепеляву, змазану вимову різних звуків.
Першим етапом у вихованні правильної, чистої вимови є робота над формуванням артикуляційної бази, розвитком артикуляційної моторики. Вироблення точних і повноцінних рухів, відпрацювання їх диференційованості, об'єднання простих рухів у складні, відчуття артикуляційної постави - все це досягається у процесі виконання дітьми спеціальних тренувальних вправ - артикуляційної гімнастики.
Корекційна робота над правильною вимовою звуків припускає відпрацювання відповідних артикуляційних укладів за допомогою показу і пояснення. Але працюючи над виправленням порушень звуковимови у дітей з вадами зору, потрібно додатково враховувати і той факт, що, в наслідок зорової патології, сприйняття правильної артикуляції у них ускладнене як зорово, так і на слух.
Для того, щоб діти краще запам'ятали опис артикуляції звука чи артикуляційної вправи, доводиться задіяти усі аналізатори. Тому при організації корекції вимови я намагаюся максимально використовувати тактильну чутливість: моделі різних положень язика при артикуляції тих або інших звуків, які можна розглянути і доторкнутися; об'ємні зображення положення губ при артикуляції; для чіткого зорового сприйняття артикуляційних укладів обов'язковим є використання дзеркала, намальованих артикуляційних профілів. Кінестетичне сприйняття здійснюється за допомогою кисті руки, яка показує положення язика в ротовій порожнині під час вимови звука. Цей прийом дозволяє показати як статику, так і динаміку артикуляції, а також моделювати артикуляційні вправи.
Успіх у вихованні правильної звуковимови залежить від методів педагогічного впливу логопеда, застосування різноманітних, цікавих для дітей форм роботи, оскільки під час тривалого виконання одноманітних артикуляційних вправ малята швидко втомлюються і взагалі втрачають інтерес до логопедичних занять.
Враховуючи схильність дітей до наочних форм мислення та ігор, вважаю за необхідне використовувати усі доступні педагогу методи і прийоми, щоб утримати інтерес дітей протягом великої кількості занять. Я помітила, що малята краще і швидше засвоюють артикуляційні вправи у ігровій формі за допомогою оригінальних дидактичних посібників. Це і надихнуло мене на створення дидактичної іграшки «Логожабка». (Майстер-клас Морозової Г.В. з виготовлення дидактичної іграшки «Логожабка»)
З її допомогою діти мають можливість як самостійно відтворити правильне положення органів артикуляції, так і проконтролювати виконання артикуляційних вправ. Ця іграшка служить для них зразком правильної артикуляції звука.
Логожабка дозволяє:
-
підвищити інтерес до логопедичного заняття;
-
легко вивчити назви органів артикуляції та їх положення;
-
швидко засвоїти правильне положення органів артикуляції при вимові звуків;
-
виробити вміння керувати своїм язиком;
-
самостійно без зусиль знаходити допущені помилки при виконанні артикуляційних вправ;
-
розвивати пам'ять, увагу, дрібну моторику, самоконтроль і мотивувати в досягненні кінцевого результату.
На етапі знайомства з органами артикуляції я використовую Логожабку як ігровий момент, під час якого дитина виконує завдання за зразком логопеда.
На заняттях з розучування і проведення артикуляційної гімнастики діти разом з Логожабкою виконують вправи, знаходять правильне положення язика. На початковому етапі це робиться за допомогою логопеда, потім малюки самостійно, з одягненою на руку іграшкою, рухають або вигинають язик, розташовують кінчик язика за верхніми, нижніми зубами.
Закріплення будь-якої навички потребує систематичного повторення, і проведення артикуляційної гімнастики не є виключенням. Вона не повинна проводитися нудно, монотонно, щоб у дитини не пропав інтерес до виконуваної роботи.
Ефективність логопедичної роботи над розвитком артикуляційної моторики значною мірою визначається участю самої дитини в процесі. Дуже важливо, яка при цьому їй відводиться роль, наскільки вона проявляє свою ініціативу та творчість в досягненні поставленої цілі.
|